Науково-методична діяльність

Інноваційні форми роботи та технології ,що використовую                                          в роботі

На данному етапі своєї педагогічної діяльності я досліджую і вивчаю проблему «Формування предметної компетентності учнів на уроках історії,права та зарубіжної літератури». Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій. Впровадження інтерактивної навчальної діяльності ставить перед вчителем наступні завдання :   -    враховувати індивідуальні особливості кожного учня;   -         навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;   -         формувати комунікативні вміння учнів;   -         формувати рефлексивні компоненти навчальної діяльності: планування, аналіз, контроль, оцінку;   -         стимулювати моральні переживання взаємного навчання.  Людина, що не знає минулого, не зможе побудувати майбутнього, тому що знання про помилки минулого дозволяє уникнути їх у сьогоденні і майбутньому. Історія оглядає всі історичні події, даючи їм оцінки, за якими можна судити, чи варто було їм  здійснюватися або це була помилка.  З аудіовізуальними і мультимедійними засобами я проводжу наступну роботу : 1.Документальні матеріали -  дозволяють наблизитися до вирішення завдання формування дослідницьких навичок учнів. 2. Художні фільми -використання відеофрагментів. 3.Презентації  –обмін інформацією між вчителем і учнем. 4.Аудіоматеріали -доцільні при вивченні культури. 5.Комп’ютерна мультимедія -використовується як матеріал для самостійного опрацювання , дослідницької роботи ,контролю знань та іншого. 6.Робота з текстом - дослідження текстів з подальшим творчим їх використанням учнями і розвитку творчого та історичного мислення. Використання різних форм навчання дає можливість простежити за роботою  учня при вивченні певної теми, об`єктивно оцінити його навчальну діяльність. Сприяє виявленню глибини знань для створення проблемної ситуації. Посиленне сворення таких ситуацій показує усвідомлення учнями програмного матеріалу, відсутність прогалин. Проблемні ситуації дуже різноманітні за тематикою, змістом та складністю. Учні досягнуть творчих результатів  тільки тоді, коли вчитель буде усвідомлювати, що дитина постійно перебуває під тиском потоку інформації, яка впливає на її свідомість і почуття. Розвиток мислення та творчих компетентностей учнів на уроках зарубіжної літератури як один із ключових напрямів формування громадянської позиції Компетентнісний  підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу.  Підготовка учнів до життя, розвиток їх інтелектуальних та творчих здібностей, опанування знаннями, актуалізація уміння спілкуватися, контактувати з іншими людьми, у тому числі для розв’язання конкретних проблем, уміння опрацьовувати інформацію, гнучко реагувати на зміни в житті –  мета  сучасної школи. Компетентність – це інтегрована характеристика якості особистості, результативний блок, сформований через досвід, знання, вміння, ставлення, поведінкові реакції. Компетентність включає поєднання відповідних пізнавальних відношень та практичних навичок, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, знань та вмінь, що потрібні для активної дії. У вітчизняній педагогічній практиці застосовується наступний перелік основних категорій ключових компетентностей: 1. Компетентність саморозвитку та самоосвіти 2.Соціальна компетентність 3.Загальнокультурна компетентність 4. Здоров’язберігаюча  компетентність 5. Інформаційна компетентність  6. Громадянська компетентність 7. Підприємницька компетентність Володіння ключовими компетентностями у різних галузях є сьогодні необхідною умовою успішного навчання, професійного розвитку, ефективного управління навчальними закладами та застосування їх в навчальній  та професійній діяльності в умовах сучасного суспільства. У вступі до Державного стандарту найпершою серед компетентностей названо громадянську. «Громадянська компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства».  Тому розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій  є актуальним і перспективним. Враховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.  Предмет «Зарубіжна література» як важливий засіб реалізації цілей громадянської освіти учнів передбачає: - ознайомлення учнів із кращими здобутками і художніми відкриттями зарубіжної літератури; - формування світогляду учнів на основі духовних цінностей, що пропагуються через літературний твір, розвиток їхніх почуттів і мислення; - розширення читацького досвіду учнів, формування умінь орієнтуватися на ринку сучасних друкованих видань; - виховання толерантного ставлення до іншої точки зору, поваги до інших національних традицій, формування бачення світового контексту зарубіжної  літератури, її здобутків та внеску в розвиток світової культури; - формування досвіду громадянської поведінки (прояв громадянських почуттів, зокрема в ситуації ризику, протидія аморальним явищам, відстоювання прав людини). Національна свідомість юних українців, їхня повага до рідної культури має поєднуватися з планетарним сприйняттям загальнолюдських цінностей. Тому мета уроків зарубіжної літератури — усвідомлення змодельованого в текстах національного, етнічного і громадянського досвіду; вивчення психоемоційного переживання зображених у них проблем, образів, ідей, які формують громадянські компетенції, зумовлені синтезом національного та універсального. Таким чином, формується громадянин не лише своєї держави, а й усієї планети. Який же механізм формування громадянської компетентності особистості на урокахзарубіжної літератури? Це насамперед комплекс послідовних етапів: цілепокладання , визначення очікуваних результатів , мотивація, ситуація успіху, здобування знань , формування умінь та навичок , творче використання знань, умінь та навичок у життєвих ситуаціях , контроль сформованості компетентностей ,саморозвиток. Отже, саме такий процес є ефективним у вихованні інтелектуальної, самодостатньої, з потужним духовним потенціалом особистості, яка здатна самостійно й у найрізноманітніших ситуаціях здійснювати життєвий вибір, не порушуючи правового поля. Одними із ключових  напрямів  формування громадянської позиції  учнів на уроках зарубіжної  літератури є  творчо-дослідницька діяльність та технологія критичного мислення . Тому зупинюся на  цих технологіях і продемонструю їх  використання  на  своїх уроках. Творчо-дослідницька діяльність Творчість – основа моєї педагогічної діяльності .  На кожному уроці створюю умови для розвитку компетентності продуктивної творчої діяльності. У кожного учня є потреба проявляти свої здібності, а вчитель зобов’язаний поступово їх розвивати.   Одним із шляхів формування компетентного учня  у моїй роботі   виступає творчо-дослідницька діяльність, яка пробуджує в учнів дух пошуку, творчості, особистісного самовираження. Для цього намагаюся залучити їх  до творчої співпраці, організовую їхній діалог із автором, художнім текстом, спонукаю до розмірковувань, висновків. Завдання використання дослідницької технології в процесі вивчення літератури полягає в тому, щоб пробудити в учнів інтерес до читання, до пошукової роботи; створити такі умови для цього,  що сприяли б розвитку широкої читацької культури . Так  на основі індивідуально-творчих завдань пошуково-дослідницької роботи учнів мною була створена збірка «Україна в житті та творчій долі зарубіжних письменників». У цій збірці представлено матеріал, який висвітлює зв’язки світової літератури з українською літературою, показує значимість України в житті та творчій долі зарубіжних письменників. Зібрана інформація зацікавлює учнів у вивченні предмета, сприяє пізнавальній діяльності.          Щоб  викликати зацікавленість художнім твором  пропоную  такі творчі завдання: «Доповни сюжет», «Лист до героя», «Поради герою», «Лист до письменника»,  «Мої враження від прочитаного твору»,  «Які життєві уроки я виніс з прочитаного твору», діалог з літературним героєм, підібрати питання до характеристики героя, моделювання сюжетної ситуації, складання або розгадування кросвордів та ін.  Варто зауважити, що різноманітні види творчих робіт (твори-роздуми, есе, дослідження, відгуки на прочитаний твір, створення сенканів, захист учнівських проектів, написання листів, звернень тощо) апелюють до власного досвіду учнів, активізують їх емоційну, інтелектуальну сфери, сприяють процесу пізнання та створення нових рис особистості, її збагачення.  Дбаючи про формування громадянської компетенції учнівської молоді, звертаю увагу на творчі форми організації навчання, до яких належать і учнівські творчі роботи. Саме вони покликані «будити думку», забезпечувати соціалізацію особистості, розвивати її громадянські вміння та досвід, виховувати громадянські чесноти. Технологія критичного мислення Ефективною технологією формування громадянської позиції  учнів на уроках літератури вважаю технологію критичного мислення, яка сприяє формуванню особистості, яка здатна знайти необхідну інформацію, використати її при самостійному рішенні, вміє сприймати різні точки зору, перевіряти окремі ідеї на можливість їх використання, моделювати систему власних доказів, переосмислювати інформацію, формувати власну думку та самореалізовуватися. Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовую  такі елементи технології критичного мислення: -  «Кола Вена» – при порівнянні образів героїв,  творів чи письменників.  Наприклад, порівняти образи Раскольникова і Соні (чи Ж.Сореля), образи старих в оповіданні Маркеса і Хемінгуея, образи Якова  та Гобсека, твір Маркеса і вірш І.Драча «Крила» (чи твір Кафки «Перевтілення»), поетів Верлена та Рембо.  -  Вільне письмо – учні записують  свої асоціації  та думки щодо прочитаного.  Висловлюють свої враження від творчості письменника. Потрібно протягом п'яти хвилин записати  свої думки з приводу запитання без зупинки, не відриваючи ручку від аркуша. Наприклад,     Якби Достоєвський був нашим сучасником, які теми із нашого сьогодення ви б запропонували йому висвітлити в романах.     Чи можна вважати Кафку цікавим співрозмовником нашого читача.        Людям яких професій, по-вашому, слід обов’язково  прочитати роман Ф.Достоєвського «Злочин і кара»? (Учителю, юристу, медику, психологу?) -                     Сенкан є своєрідним узагальненням роботи над тим чи іншим твором або образом, тому його доцільно проводити після аналізу твору (образів): Такі завдання допомагають учням зафіксувати свої думки та емоції, розвивають творчу уяву. -         Прийом «Пласт»  або «Прес».  Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком.  Ця методика допомагає учням учитись формулювати чіткі, повні й аргументовані відповіді. Відповідь будується за схемою: 1. Власна позиція. «Я вважаю, що…» 2. Обґрунтування: «тому, що…» 3. Приклад. «Наприклад…» 4. Висновки. «Отже (тому), я вважаю…» -         Стратегія  “Залиш останнє слово за собою” Завдання: прочитати уривок із тексту і виписати те, що найбільше вразило (на одній стороні картки) на другій стороні - пояснення, чому? Для розвитку критичного мислення учнів доцільно застосовувати  також компаративний аналіз творів, поезій, перекладів віршів, який стимулює розвиток літературознавчих компетенцій . Тому я доволі часто зверта­юся до нього.  Серед багатьох форм і методів інтерактиву (інди­відуальна, парна, групова робота, дослідницькі проекти, тощо) оптимальною вважаю групову форму, адже група для кожного її члена — це суспільство в мініа­тюрі. Роботу організовую в такий спосіб, щоб досвід (знан­ня, вміння), який набуває учень  в штучно створеному середовищі, він міг перенести в зовнішній світ і усп­ішно його використати. Така форма роботи розвиває од­ночасно і соціальні компетенції учнів. Наприклад, при вивченні оповідання Кафки «Перевтілення» пропоную учням роботу у групах  «Моделювання ситуації» ·      Створити модель долі сучасної людини, яка опинилась у ситу­ації, що нагадує символічну картину перевтілення в новелі Кафки. 1група – хворий на СНІД чи іншу невиліковну заразну хво­робу; 2 група – людина з алкогольною, наркотичною чи ігровою  залежні­стю тощо. При вивченні роману Достоєвського «Злочин і кара» : ·        Дослідіть ідеї твору за допомогою тексту, підручників, додаткової літератури Завдання: I група визначає філософські ідеї роману «Злочин і кара»; II група визначає соціальні ідеї твору; III група визначає психологічні ідеї твору; IV група визначає морально-етичні ідеї роману.     «Мозковий штурм» Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників, і допомагає знаходити кілька рішень по конкретній темі. Викладач під час заняття називає тему дискусії та запрошує взяти участь  у її обговоренні шляхом штурму, який організовується за такими етапами: 1.      Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв'язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними). 2.      Учень записує на дошці всі ідеї, що пропонуються. 3. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, їх подання припиняється. 4.      Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються, розвиваються групою. 5.      Вибираються ті що, на вашу думку, допоможуть вирішити поставлену проблему. Запитання для всієї групи: v У чому ж виражається «думка сімейна» Л. Толстого?( за романом «Анна Кареніна»)  v Визначте символічне значення образу чуми (за романом Камю «Чума») (очікувані відповіді: фашизм, зло,беззаконня, війна, абсурд, лихо, смерть, СНІД, трагічна людська доля). v Чи можна поміняти місцями слова назви повісті Е.Хемінгуея « Старий і море»? Чому автор не назвав твір «Сантьяго і море»? Запропонуйте власний варіант назви повісті.       «Мікрофон» Усі бажаючі учні висловлюються по черзі. Відповіді не коментуються і не оцінюються. Учні отримують можливість сказати щось важливе щодо порушеного питання. Кожен учень, який отримав у руки «мікрофон», має висловитися лаконічно й точно. Наприклад,   продовжіть речення: §  Найбільше враження справив на мене той факт, що… §  Цей урок допоміг мені усвідомити…. §  Образ …. примусив мене замислитися над…. §  Сьогодні на уроці я дізналась …. §  Найбільш зрозумілий і близький мені поет… §  Чому Вітмена називають співцем Демократії?, Чому слово Демократія Вітмен завжди пише з великої літери? Які риси суспільства поет визначає як демократичні? Чи притаманні ці риси нашому суспільству? "Асоціативний колаж"        Учням пропонується підго­тувати творчу роботу із залученням асоціативних ма­люнків на визначену вчителем тему. Так, випереджальне завдання до першого уроку з вивчення поезії  В. Вітмена — створити колаж на тему "Уїтмен – національний поет  Америки». Завдання до першого уроку з вивчення поезії французьких поетів-символістів — створити колаж на тему "Франція – батьківщина поетів символістів». "Асоціативні ланцюжки" Учень добирає слова-асоціації до ключових образів поетичного твору. Результати роботи оформлюються у вигляді таблиці або довільних записів. Прийом «Гронування» або «Кубування» Прийоми «Гронування», «Асоціативний кущ» дають змогу у будь-якому явищі, предметі,  літературному персонажеві побачити найголовніше, критично осмислити його і відокремити. Такий вид роботи спонукає учнів вільно думати і відверто висловлюватися на певну тему. Для роботи обирають опорне слово, поняття, термін (слово-тема). Відповідно до нього добирають слова за певними зв’язками, асоціації. Можливо застосовувати до творчості письменників, вивчених творів, образів героїв тощо.   Потрібно до опорного словосполучення дібрати  інші за певними зв'язками.                                                                     Стратегія «Дискусійний клуб»  або «Займи позицію та обґрунтуй її» Так Проблема Ні Чи є місце в душі сучасної людини для янгола? Учитель формулює проблему, над якою працює клас. Кожен учень, заповнюючи таблицю, робить свій висно­вок щодо порушеної проблеми, аргументуючи його. «Коло думок» або «Коло ідей» Цей прийом передбачає залучення всіх учнів до обговорення проблем. Порушується дискусійне проблемне питання та пропонується обговорити його.  Наприклад : §     Висловіть свою думку з питання: «Що сучасна молода людина може відкрити для себе в літературі минулих століть?» §  Як ви думаєте, яку ж думку хотів довести нам, сучасним читачам, своїм твором Маркес? Тобто яка ідея оповідання? §  «Яка ідея є пріоритетною у розбудові України як суверенної соборної демократичної держави?». У процесі інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, співпрацювати між собою і вести відкритий діалог з учителем.          На практиці переконалась, що технологія критичного мислення на уроках сприяє розвитку творчих здібностей учнів, умінь чітко і логічно вибудовувати усні і письмові висловлювання відповідно до мети й конкретної ситуації спілкування, має прикладну життєву мотивацію. Отже, формування інтелектуальних умінь в умовах компетентнісного підходу вчителем здійснюється системно, спонукає учнів до творчої самореалізації і формує громадянську позицію.  Використання творчо-дослідницької діяльності, технології критичного мислення на уроках зарубіжної літератури сприяє підвищенню рівня вихованості, соціальної активності учнівської молоді, становленню громадянських якостей особистості, яка готова до життя у демократичному політкультурному просторі, де панує плюралізм думок, звичок, вірувань, де кожна людина — особистість, гідна людства в історичній та планетарній перспективі, а предмет «Зарубіжна  література» — одне із духовних джерел реалізації цих очікувань.      Вважаю, щоб успішно реалізувати засади компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі, тобто розвинути креативність та пізнавальний інтерес учнів, повести їх за собою з метою формування потреб до самостійного пошуку й засвоєння нових знань – треба, щоб викладач постійно перебував у творчому пошуку.  Тому моє життєве кредо: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших...». (слова В.Сухомлинського)                                                                                                                                                                                                                                                                               Формування громадянської компетентності на уроках історії та правознавства       Провідна педагогічна ідея досвіду: Сьогодні людина, для якої демократія та громадянське суспільство є природним середовищем для задоволення її особистих та суспільних інтересів, визнається основною цінністю демократичного суспільства. Життя вимагає від особи не лише громадянської активності, а й усвідомлення нею власної ролі й значення в житті суспільства та відповідальної дії згідно з власними переконаннями і цінностями. За висновками науковців, намагання звільнитися від спадщини тоталітаризму в економіці, політиці та національній самосвідомості не призводять в Україні до бажаного успіху зокрема й через несформованість у суспільстві системи цінностей, моделей та зразків поведінки, характерних для демократичної політичної культури. Удосконалення загальної освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодіти новими знаннями. Сучасна молода людина об’єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку. Сучасний розвиток шкільної освіти пов'язаний з упровадженням компетентністного підходу до змісту та організації навчально-виховного процесу. Автором роботи зроблена спроба узагальнити матеріали з теми: «Формування громадської компетентності на уроках історії та правознавства». Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: Дослідження спрямоване на вирішення питань щодо забезпечення розвитку громадянської компетентності, громадянських цінностей і орієнтирів особистості, а також формування відповідних знань, умінь, навичок та ставлення, які є умовою ефективної та відповідальної участі громадян у політичному житті суспільства. Проте аналіз шкільної практики показує, що сучасна правова освіта лише частково спрямована на системну роботу з формування громадянської компетентності учнів, а основний акцент у викладанні зроблено лише на формуванні в учнів правових знань. Таким чином, об’єктивні потреби розвитку правової освіти в Україні, практика навчання історії та правознавства в школі, а також теоретична і методична не розробленість зазначеної проблеми обумовили вибір та актуальність теми моєї роботи. Процес організації навчально – виховної діяльності на уроках історії. Діяльність педагога по управлінню навчальним процесом та її структурно – функціональні особливості. Методи дослідження: Теоретичний наліз наукової літератури та навчально – методичної документації. Вивчення та узагальнення педагогічного досвіду. Обсерваційні методи (прямі та непрямі спостереження, самоаналіз, самооцінка, моніторинг навчальних досягнень учнів, динаміка змін в порівнянні стартового та проміжного контролю). Праксиметричні методи ( аналіз продуктів та результатів творчої діяльності вчителя). Діагностичний метод (анкетування, бесіди і т.ін.). Експеримент як основний метод дослідження. Одним із способів підвищення інтересу до предмета є використання дидактичного матеріалу та новітніх форм роботи. Даний досвід складається з двох частин: теоретичні засади означеної проблеми та практичні матеріали Науково-теоретична, нормативна база досвіду: Поняття та шляхи формування громадянської компетентності учнів проаналізовані у працях Р. Даля, В. Зікратова, Х. Мюнклера, О. Пометун, Е..Слабунової. В працях цих та інших вчених обгрунтувано можливість ефективного використання міжпредметного підходу у формуванні громадянської компетентності. Вивченню питань розвитку громадянськості школярів присвячені дослідження В..Малєнкова та О..Сухомлинської. Проблематика громадянського виховання розкрита в роботах П..Вербицької, М. Рагозіна, І..Тараненко, К..Чорної та ін. Методичним підгрунтям для авторської методики формування громадянської компетентності учнів у процесі навчання правознавства стали сучасні праці з методики навчання правознавства В..Машики, О..Наровлянського, О. Пометун, Т..Ремех, Г..Фреймана, І..Усенка та ін. Указ Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» (20.10.2005 № 1497/2005). Закон України "Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” (9.01.07 № 537-V). Посилання на рекомендації щодо створення шкільних сайтів у різних системах. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді.  Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015р. №641. Стисла анотація досвіду: Теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що одною з важливих умов ефективності навчання є чітке визначення його цілей, яке повинно враховувати загальні завдання навчання предмета, розвитку  і виховання учнів, а також умови забезпечення навчального процесу, підготовку вчителя і т.д. З одного боку, цілі повинні бути реальними за тих умов, що існують у суспільстві та освіті на певному етапі, з іншого – вони завжди відбивають педагогічний ідеал, прагнення суспільства до певного типу освіченої особистості. Сьогодні у світовій освітній практиці  домінуючою стає  нова ідеологія, компетентнісна парадигма освіти, що  поєднує в собі діяльнісний, інтелектуальний і ціннісний компоненти й  формується „від результату”, який і виступає як мета, що прагнуть досягти учні й вчитель у спільній активній діяльності на уроці. Чітке визначення очікуваних результатів вчителем під час проектування уроку є обов’язковою і важливою процедурою. Постановка перед учителем історії і правознавства завдань формування громадянської компетентності учнів передбачає, що в переліку освітніх результатів кожного уроку мають  бути сформульовані, крім суто правознавчих, ще й такі, що спрямовані на розв’язання цього завдання: ­   передбачати засвоєння учнями громадянознавчих знань; ­   передбачати певний рівень розвитку громадянських умінь і навичок; ­  передбачати формування позитивного ставлення учнів до явищ і процесів, пов’язаних з демократичною державою, громадянським суспільством тощо та відповідних ціннісних орієнтацій. Запропоновані підходи до проектування уроку або іншого відрізку навчально – виховного процесу, безумовно, потребують подальшого осмислення і поступового впровадження у практику навчання не тільки історії, а і інших предметів, оскільки навчання, орієнтоване на реальні чіткі, вимірювані, зрозумілі, дієво значущі результати, повинні сьогодні забезпечити дійсний розвиток особистості кожного учня і майбутнє нашої держави Результативність впровадження досвіду: Підвищення рівня начальних досягнень учнів. Правова освіта є одним з найважливіших чинників розвитку особистості, становлення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою формування  правосвідомості громадянина. Отже, проведена робота дає певні результати. Адже під впливом засобів і форм навчальної діяльності відбувається підготовка учнів до активного суспільного життя, формування демократичних цінностей творчої особистості, яка чітко усвідомлює своє місце в державі та свою відповідальність за долю України. Можливість проаналізувати результат навченості та спланувати шляхи корекційної роботи з предмету. Репрезентація досвіду. Досвід роботи розглядався на засіданні шкільного методичного  об’єднання вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін.  Міжпредметні зв’язки на уроках історії. Історія та література Нове суспільство висуває нові вимоги до освіти. Реалізація освітніх завдань потребує нових підходів, звернення до особистості учня з його потребами та інтересами. Відповідно до цього основним завданням учителя є сприяння активізації пізнавальної активності учнів, створення умов для їх самонавчання, а не пасивне підкорення вимогам вчителя.     Метою навчання має бути не отримання знань як сукупності фактів, теорій та інше, а забезпечення розвитку особистості учня  внаслідок самостійного навчання. Завдання школи – надання можливості для самовдосконалення особистості, виявлення власної індивідуальності, самореалізації, чому найбільш успішно сприяє система інтегрованих уроків. Логічним продовженням моєї роботи над проблемою формування історичного мислення  є звернення до міжпредметних зв’язків. Важливим у цьому плані є проведення міжпредметних робіт, інтегрованих уроків і здійснення більш складних форм навчальної діяльності учнів: проектних і дослідницьких робіт, семінарських занять. Вироблення загальних вимог забезпечує, по-перше, вихід за рамки окремого предмета; по-друге, створює єдиний освітній  простір, у якому учень почувається вільно і комфортно; по-третє, формує системне уявлення про загальнонавчальні уміння і навички.      У своїй практиці, я часто використовую зв'язок історії із українською та світовою літературою. Мета: розвивати цілісне уявлення про взаємозв’язок історико-культурних процесів, особливості діалектики культури через навчальні дискусії та діалоги. Задачі:      –  забезпечення ефективного засвоєння учнями змісту курсів історії, літератури, світової художньої культури;       – комплексне формування й застосування загальнонавчальних і предметних умінь і навичок;       – виховання творчої, моральної, висококультурної особистості;       – забезпечення успішної соціальної адаптації особистості школяра. Актуальність: через відсутність системності у вивчені предметів гуманітарних дисциплін в умовах високих вимог, пропонованих державними програмами ВНЗ для абітурієнтів, недостатньою кількість годин для гуманітарних дисциплін актуальності набуває проблема підготовки старшокласників до випускних і вступних іспитів і, як наслідок, проблема успішної соціальної адаптації школяра. Міжпредметні уроки дозволяють вирішити такі суперечності: а)   між високими вимогами до знань учнів і відсутністю відповідного програмно-методичного забезпечення; б)   між високими вимогами до сформованості компетенцій, умінь і навичок та відсутністю цілісності методики їхнього формування. Новизна міжпредметного семінару: 1)                На основі інтегративного й культурологічного підходів до організації навчальної діяльності старшокласників у рамках гуманітарних дисциплін формується єдність цінностей та уявлень про навколишній світ і саму людину, що змінює ставлення учнів до загальнолюдських гуманістичних цінностей, які складають духовну основу будь-якої нації; 2)                Вироблено єдність підходів до класифікації методики формування загально навчальних і предметних умінь і навичок, що забезпечило координацію діяльності між учителями гуманітарних дисциплін з розвитку умінь і навичок учнів середньої і старшої ланки; 3)                Визначено новий рівень освітньої діяльності: як учнів, так і вчителів, що виразився: ·                   В активізації позиції учнів; ·                   У культурі діяльності учнів: широта кругозору, культура суджень, ступінь переконаності під час обговорення проблем; ·                   У виробленні в учнів чіткого уявлення про мету, обсяг, характер виконуваних робіт, завдань, баченні внутрішньої логіки, взаємозв’язків досліджуваного матеріалу; ·                   У пошуку вчителями нових технологій організації навчальної діяльності. Очікувані результати: Ø    Якісне засвоєння гуманітарних дисциплін; Ø    Активна участь в олімпіадах і конкурсах гуманітарного напрямку; Ø    Успішне проведення підсумкової атестації; Ø    Гармонійно розвинена особистість із широким кругозором; Ø    Здатність адаптуватися до навчального процесу у вищому навчальному закладі. Кожен предмет, а також учень і учитель виконують у цій системі між- предметних зв’язків визначену функцію, забезпечуючи взаємозв’язок досліджуваних в еволюційному ланцюзі явищ: v    Історія – розкриває просторово-часові і причинно-наслідкові зв’язки світового процесу, учень вивчає частину еволюційного розвитку суспільства; v    Література – дозволяє установити діалог в історико-культурному просторі: учень вчиться виражати своє світовідчуття в слові, стає учасником розвитку загальнолюдської культури.    Учень та вчитель у подібній взаємодії виступають як особистості: вивчення матеріалу через спільні методи і прийоми організації визначеного і позаурочного простору в системі робить їх співучасниками загального історико-культурного процесу.   Таким чином, введення в навчальний процес міжпредметних уроків дозволяє здійснити діалог культур, що сприяє збереженню традицій, дотриманню принципу наступності поколінь, забезпечує досягнення головної освітньої мети – виховання творчої, моральної особистості через навчання і розвиток. Пропоную розробку бінарного уроку історії України, української літератури та музики. Використовуючи в процесі викладання поезію чи музичні твори, вчитель бере участь у формуванні світогляду майбутніх активних громадян держави. При цьому якісно підвищується емоційне сприйняття навчального матеріалу, учень ніби входить у загадковий чарівний світ інших людей та епох живе їх життям, аналізує минуле й сьогодення, стає емоційно багатим, здатним глибоко і сильно відчувати та переживати. Все це, я переконалася на практиці, значно збільшує можливості сприйняття матеріалу учнями, дозволяє більш предметно уявити причини вчинків як окремих історичних особистостей, так і подій, з’ясувати мотиви їх діяльності та оцінки історичних фактів.